Календарне планування

ФІЗИКА 9 КЛАС

Програмне та навчально-методичне                  забезпечення навчального плану

Кількість годин на тиждень

 Програма розрахована на вивчення фізики в 9 класі основної школи в обсязі 2 години на тиждень.

Реквізити програми

Фізика. Астрономія. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 7 – 12 кл. – Київ., - «Перун», – 2005 р.

Навчально-методичні комплекси

Перелік рекомендованої методичної літератури

1.     Кирик Л. А. Усі уроки фізики. 9 клас. - Х.: ВГ «Основа», 2009. – 288 с. – (Серія «12-річна школа»).

2.     Ненашев І. Ю. Фізика. 9 клас: Збірник задач. – Х.: Вид-во «Ранок», 2009. – 144 с.

3.     Кабардин О. Ф. Физика: справ. материалы: учеб. Пособие для учащихся. – 3-е узд. - М.: Просвещение, 1991. – 367 с.: ил.

4.     Гельфгат І. М., Генденштейн Л. Е., Кирик Л. А. 1001 задача з фізики з выдповыдями, вказівками, розвязками. – 3-є вид. – Х.: «Гімназія», 2004. – 352 с.

5.     Тарасевич В. Б. Довідник з фізики. – Дніпропетровськ, 2009. – 156 с.

Підручники

1. Сиротюк В. Д. Фізика: підруч. для 9 класу загальноосвітніх навч. закл. – К.: «Зодіак-ЕКО», 2009. – 208 с.: іл.

Основні вміння та навички, які повинні бути сформовані в учнів

Учень:

називає два роди електричних зарядiв, одиницю електричного заряду, способи виявлення електричного поля;

наводить приклади електризацiї тiл у природi, електростатичної взаємодiї, впливу електричного поля на живi органiзми;

розрiзняє точковий заряд i заряджене тiло, електричний заряд i електричне поле;

формулює означення електричного заряду i електричного поля, закон Кулона;

записує формулу сили взаємодiї двох точкових зарядiв (закон Кулона);

може описати модель точкового заряду; класифiкувати електричнi заряди на позитивнi й негативнi; характеризувати електрон як носiя елементарного електричного заряду, йон як структурний елемент речовини; пояснити механiзм електризацiї тiл, принцип дiї електроскопа; обґрунтувати дискретнiсть електричного заряду, взаємодiю заряджених тiл наявнiстю електричного поля;

здатний спостерiгати електростатичну взаємодiю; дотримуватися правил безпеки пiд час роботи з накопичувачами електричних зарядiв високої енергiї; користуватися електроскопом;

може розв’язувати задачi, застосовуючи закон Кулона.

називає теплову, магнiтну, хiмiчну дiї електричного струму, елементи електричного кола, джерела електричного струму, одиницi сили струму, напруги, електричного опору, електрохiмiчного еквiвалента, параметри струму, безпечнi для людського органiзму;

наводить приклади використання електричного струму в побутi, на виробництвi, застосування електролiзу у промисловостi, термiстора в технiцi; розрiзняє провiдники, напiвпровiдники i дiелектрики;

формулює означення електричного струму, сили струму, опору провiдника, закони Ома для дiлянки кола, Джоуля—Ленца, електролізу;

записує формули сили струму, напруги, опору для послідовного і паралельного з’єднання провідників, залежність опору провідника від його довжини, площі перерізу та матеріалу, роботи та потужності електичного струму, законів Ома для ділянки кола, Джоуля—Ленца, електролізу;

може описати будову амперметра, вольтметра, реостата, механізм електролізу, самостійного і несамостійного розрядів у газах; класифікувати речовини на провідники, напівпровідники та діелектрики; характеризувати умови існування електричного струму, способи зміни сили струму і напруги в електричних колах, електроенергетику та її роль в житті людини і суспільства; пояснити природу струму в металах, напівпровідниках, діелектриках, розчинах і розплавах електролітів, газах; обґрунтувати природу електричного струму в металах, розчинах електролітів, напівпровідниках, газах на основі електронних уявлень, історичний характер розвитку знань про електрику;

здатний спостерігати явища, викликані електричним струмом у різних середовищах; складати електричні кола і схематично їх зображувати; вимірювати силу струму, напругу, електричний опір, потужність споживача електроенергії; користуватися різними джерелами струму (гальванічні елементи, акумулятори, блок живлення), амперметром, вольтметром, реостатом, дільниками напруги, лічильником електроенергії; дотримуватися правил безпеки та експлуатації під час роботи з електричними приладами; досліджувати параметри електричних кіл при послідовному і паралельному з’єднанні споживачів;

може розв’язувати задачі, застосовуючи формули сили струму, напруги, опору провідника, законів Ома для ділянки кола, Джоуля—Ленца, електролізу; робити розрахунки простих електричних кіл, шукати значення фізичних величин за таблицями.

називає полюси магнітів, способи виявлення магнітного поля, прилади, в яких використовується електромагнітна взаємо­дія;

наводить приклади магнітної взаємодії, застосування електромагнітних явищ, впливу магнітного поля на живі організми;

формулює правило свердлика, лівої руки;

може описати  дослід Ерстеда, властивості магнітного поля Землі, принцип дії електромагніта, результат дії магнітного поля на провідник зі струмом, дослід Фарадея; характеризувати основні властивості постійних магнітів, магнітне поле провідника зі струмом, колового струму; суть явища електромагнітної індукції; пояснити природу магнітного поля, спосіб промислового одержання електричного струму, принцип дії електричного двигуна, електровимірювальних приладів;

здатний спостерігати електромагнітні явища, спектри маг­нітних полів; складати електромагніт; користуватися електродви­гуном постійного струму;

може визначати напрям силових ліній магнітного поля струму, застосовуючи правило свердлика, напрям дії магнітного поля на провідник зі струмом, застосовуючи правило лівої руки.

називає складові атомного ядра, види радіоактивного випромінювання, основні характеристики  альфа-, бета- та гамма-випромінювання; рівні радіоактивного фону, допустимі для жит­тєдi­яль­нос­ті людського організму;

наводить приклади радіоактивних перетворень атомних ядер;

формулює означення радіоактивності, активності радіонук­ліда; записує формулу дози випромінювання, потужності радіо­активного випромінювання;

може описати дослід Резерфорда, ядерну модель атома, протонно-нейтронну будову ядра атома; класифікувати види радіоактивного випромінювання; характеризувати природний радіоактивний фон, його вплив на живі організми; оцінити активність радіонукліда за табличними даними; пояснити йонізуючу дію радіоактивного випромінювання; здатний проводити дозиметричні вимірювання радіоактивного фону; користуватися дозиметром;

може розв’язувати задачі, застосовуючи формули активності радіонукліда, поглинутої дози випромінювання, потужності ра­діоактивного випромінювання.

визначають роль фізики як фундаментальної науки сучасного природознавства, наводять приклади застосування фiзичних знань у сфері матеріальної і духовної культури; характеризують історичний шлях розвитку фізичної картини світу; оцінюють роль фізичних методів дослідження в інших природничих науках; роблять висновки про визначальний вплив досягнень сучасної фізики на зміст науково-технічної революції; обґрунтовують необхідність цивілізованого ставлення людини до природи та екологічну виваженість використання фізичного знання в суспільному розвитку людства.

Критерії оцінювання навчальних досягнень з фізики

Під час визначення рівня навчальних досягнень з фізики оцінюється:

— рівень володіння теоретичними знаннями;

—        рівень умінь використовувати теоретичні знання під час розв'язування задач чи вправ різного типу (розрахункових, експериментальних, якісних, комбінованих тощо);

—        рівень володіння практичними вміннями та навичками під час виконання лабораторних робіт, спостережень і фізичного практикуму.

Критерії оцінювання рівня володіння учнями теоретичними знаннями

Рівні навчальних досягнень	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень
I. Початковий	1	Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом на рівні розпізнавання явищ природи, з допомогою вчителя відповідає на запитання, що потребують відповіді «так» чи «ні»
	2	Учень (учениця) описує природні явища на основі свого попереднього досвіду, з допомогою вчителя відповідає на запитання, що потребують однослівної відповіді
	3	Учень (учениця) з допомогою вчителя зв'язно описує явище або його частини без пояснень відповідних причин, називає фізичні чи астрономічні явища, розрізняє буквені позначення окремих фізичних чи астрономічних величин
II. Середній	4	Учень (учениця) з допомогою вчителя описує явища, без пояснень наводить приклади, що ґрунтуються на його власних спостереженнях чи матеріалі підручника, розповідях учителя тощо
	5	Учень (учениця) описує явища, відтворює значну частину навчального матеріалу, знає одиниці вимірювання окремих фізичних чи астрономічних величин і формули з теми, що вивчається
	6	Учень (учениця) може зі сторонньою допомогою пояснювати явища, виправляти допущені неточності (власні, інших учнів), виявляє елементарні знання основних положень (законів, понять, формул)
III. Достатній	7	Учень (учениця) може пояснювати явища, виправляти допущені неточності, виявляє знання і розуміння основних положень (законів, понять, формул, теорій)
	8	Учень (учениця) уміє пояснювати явища, аналізувати, узагальнювати знання, систематизувати їх, зі сторонньою допомогою (вчителя, однокласників тощо) робити висновки
	9	Учень (учениця) вільно та оперативно володіє вивченим матеріалом у стандартних ситуаціях, наводить приклади його практичного застосування та аргументи на підтвердження власних думок
IV. Високий	10	Учень (учениця) вільно володіє вивченим матеріалом, уміло використовує наукову термінологію, вміє опрацьовувати наукову інформацію: знаходити нові факти, явища, ідеї, самостійно використовувати їх відповідно до поставленої мети
	11	Учень (учениця) на високому рівні опанував програмовий матеріал, самостійно, у межах чинної програми, оцінює різноманітні явища, факти, теорії, використовує здобуті знання і вміння в нестандартних ситуаціях, поглиблює набуті знання
	12	Учень (учениця) має системні знання, виявляє здібності до прийняття  рішень, уміє аналізувати природні явища і  робить відповідні висновки й узагальнення, уміє знаходити й аналізувати додаткову інформацію

 Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів при розв'язуванні задач

Визначальним показником для оцінювання вміння розв'язувати задачі є їх складність, яка залежить від:

1) кількості правильних, послідовних, логічних кроків та операцій, здійснюваних учнем; такими кроками можна вважати вміння (здатність):

— усвідомити умову задачі;

— записати її у скороченому вигляді;

— зробити схему або малюнок (за потреби);

— виявити, яких даних не вистачає в умові задачі, та знайти їх у таблицях чи довідниках;

— виразити всі необхідні для розв'язку величини в одиницях СІ;

— скласти (у простих випадках — обрати) формулу для знаходження шуканої величини;

—  виконати математичні дії й операції;

— здійснити обчислення числових значень невідомих величин;

— аналізувати і будувати графіки;

— користуватися методом розмінностей для перевірки правильності розв’язку задачі;

— оцінити одержаний результат та його реальність.

2) раціональності обраного способу розв'язування;

3) типу завдання (з одної або з різних тем (комбінованого), типового (за алгоритмом) або нестандартного).

Початковий рівень (1-3 бали)	Учень (учениця) уміє розрізняти фізичні чи астрономічні величини, одиниці вимірювання з певної теми, розв'язувати задачі з допомогою вчителя лише на відтворення основних формул; здійснює найпростіші математичні дії
Середній рівень (4 - 6 балів)	Учень (учениця) розв'язує типові прості задачі (за зразком), виявляє здатність обґрунтувати деякі логічні кроки з допомогою вчителя
Достатній рівень (7 - 9 балів)	Учень (учениця) самостійно розв'язує типові задачі й виконує вправи з одної теми, обґрунтовуючи обраний спосіб розв'язку
Високий рівень (10 - 12 балів)	Учень (учениця) самостійно розв'язує комбіновані типові задачі стандартним або оригінальним способом, розв'язує нестандартні задачі

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів при виконанні лабораторних і практичних робіт

При оцінюванні рівня володіння учнями практичними вміннями та навичками  під час виконання фронтальних лабораторних робіт, експериментальних задач, робіт фізичного практикуму враховуються знання алгоритмів спостереження, етапів проведення дослідження (планування  дослідів чи спостережень, збирання установки за схемою; проведення дослідження, знімання показників з приладів), оформлення результатів дослідження - складання таблиць, побудова графіків тощо; обчислювання похибок вимірювання (за потребою), обґрунтування висновків проведеного експерименту чи спостереження.

Рівні складності лабораторних робіт можуть задаватися:

— через зміст та кількість додаткових завдань і запитань відповідно до теми роботи;

— через різний рівень самостійності виконання роботи (при постійній допомозі вчителя, виконання за зразком, докладною або скороченою інструкцією, без інструкції);

— організацією нестандартних ситуацій (формулювання учнем мети роботи, складання ним особистого плану роботи, обґрунтування його, визначення приладів та матеріалів, потрібних для її виконання, самостійне виконання роботи та оцінка її результатів).

Обов’язковим при оцінюванні є врахування дотримання учнями правил техніки безпеки під час виконання фронтальних лабораторних робіт чи робіт фізичного практикуму.

Початковий рівень (1-3 бали)	Учень (учениця) називає прилади та їх призначення, демонструє вміння користуватися окремими з них, може скласти схему досліду лише з допомогою вчителя, виконує частину роботи без належного оформлення
Середній рівень (4 - 6 балів)	Учень (учениця) виконує роботу за зразком (інструкцією) або з допомогою вчителя, результат роботи учня дає можливість зробити правильні висновки або їх частину, під час виконання та оформлення роботи допущені помилки
Достатній рівень (7 - 9 балів)	Учень (учениця) самостійно монтує необхідне обладнання, виконує роботу в повному обсязі з дотриманням необхідної послідовності проведення дослідів та вимірювань. У звіті правильно й акуратно виконує записи, таблиці, схеми, графіки, розрахунки, самостійно робить висновок
Високий рівень (10 - 12 балів)	Учень (учениця) виконує всі вимоги, передбачені для достатнього рівня, визначає характеристики приладів і установок, здійснює грамотну обробку результатів, розраховує похибки (якщо потребує завдання), аналізує та обґрунтовує отримані висновки дослідження, тлумачить похибки проведеного експерименту чи спостереження.  Більш високим рівнем вважається виконання роботи за самостійно складеним оригінальним планом або установкою, їх обґрунтування.

Календарно-тематичне планування з фізики

у 9 класі

(68 годин навчального часу; 2 години на тиждень)

№ п/п	Зміст уроку	Дата проведення	Примітка
Електромагнітні явища
Розділ 1.  Електричне поле (5 год.)
1	Електризація тіл. Електричний заряд. Два роди електричних зарядів. Дискретність електричного заряду. Закон збереження електричного заряду. Електрон.
2	Будова атома. Іон. Електризація тіл і будова атомів.
3	Електричне поле. Взаємодія заряджених тіл. Закон Кулона. Розв’язування задач.
4	Лабораторна робота № 1. «Дослідження взаємодії заряджених тіл»
5	Контрольна робота № 1 «Електричне поле»
Тематичне оцінювання
Розділ 2.  Електричний струм (37 год.)
6	Електричний струм. Електричний струм у металах. Дія електричного струму.
7	Електрична провідність матеріалів: провідники, напівпровідники та діелектрики.
8	Джерела електричного струму. Гальванічні елементи. Акумулятори.
9	Електричне поле.
10	Сила струму. Амперметр. Вимірювання сили струму.
11	Лабораторна робота № 2. «Вимірювання сили струму за допомогою амперметра»
12	Електрична напруга. Вольтметр. Вимірювання напруги.
13	Лабораторна робота № 3. «Вимірювання електричної напруги за допомогою вольтметра»
14	Електричний опір. Одиниці опору.
15	Залежність електричного опору провідника від його довжини, площі поперечного перерізу та матеріалу. Питомий опір провідника. Реостати.
16	Розв’язування задач.
17	Лабораторна робота № 5. «Вивчення залежності електричного опору від довжини провідника і площі його поперечного перерізу, матеріалу провідника»
18	Розв’язування задач. Підготовка до контрольної роботи.
19	Контрольна робота № 2 «Електричний струм»
Тематичне оцінювання
20	Закон Ома для однорідної ділянки електричного кола.
21	Розв’язування задач.
22	Лабораторна робота № 4. «Вимірювання опору провідника за допомогою амперметра та вольтметра»
23	З’єднання провідників.
24	Розрахунки простих електричних кіл.
25	Лабораторна робота № 6. «Дослідження електричного кола з послідовним з’єднанням провідників»
26	Розрахунки простих електричних кіл.
27	Лабораторна робота № 7. «Дослідження електричного кола з паралельним з’єднанням провідників»
28	Робота й потужність електричного струму. Закон Джоуля-Ленца. Електронагрівальні прилади.
29	Розв’язування задач.
30	Розв’язування задач.
31	Лабораторна робота № 8. «Вимірювання потужності споживача електричного струму»
32	Підготовка до семестрової контрольної роботи № 1.
33	Семестрова контрольна робота № 1.
Тематичне оцінювання
34	Електричний струм в розчинах і розплавах електролітів. Кількість речовини, що виділяється під час електролізу. Застосування електролізу у промисловості та техніці.
35	Розв’язування задач.
36	Лабораторна робота № 9. «Дослідження явища електролізу»
37	Струм у напівпровідниках. Електропровідність напівпровідників. Залежність сили струму в напівпровідниках від температури. Термістори.
38	Електричний струм у газах. Самостійний та несамостійний розряди. Застосування струму в газах у побуті, в промисловості, техніці.
39	Безпека людини під час роботи з приладами і пристроями.
40	Розв’язування задач.
41	Розв’язування задач. Підготовка до контрольної роботи.
42	Контрольна робота № 3 «Електричний струм»
Тематичне оцінювання
Розділ 3.  Магнітне поле. (11 год.)
43	Постійні магніти. Магнітне поле Землі. Взаємодія магнітів.
44	Магнітна дія струму. Дослід Ерстеда. Магнітне поле провідника зі струмом.
45	Розв’язування задач.
46	Магнітне поле котушки зі струмом. електромагніти.
47	Розв’язування задач.
48	Лабораторна робота № 10. «Складання найпростішого електромагніту і випробування його дії»
49	Дія магнітного поля на провідник зі струмом. електричні двигуни. Гучномовець. Електровимірювальні прилади.
50	Гіпотеза Ампера.
51	Електромагнітна індукція. Дослід. Фарадея.
52	Розв’язування задач. Підготовка до контрольної роботи.
53	Контрольна робота № 4 «Магнітне поле»
Тематичне оцінювання
Розділ 4.  Атомне ядро. Ядерна енергетика. (13 год.)
54	Атом і атомне ядро. Дослід Резерфорда. Ядерна модель атома.
55	Радіоактивність. Види радіоактивного випромінювання.
56	Активність радіонуклідів.
57	Іонізуюча дія радіоактивного випромінювання. Дозиметри.
58	Розв’язування задач.
59	Лабораторна робота № 11. «Вивчення будови дозиметра і проведення дозиметричних вимірювань»
60	Природний радіоактивний фон. Вплив радіоактивного випромінювання на живі організми.
61	Ядерна енергетика. Розвиток ядерної енергетики в Україні. Екологічні проблеми ядерної енергетики.
62	Розв’язування задач.
63	Розв’язування задач підготовка до контрольної роботи.
64	Контрольна робота № 5 «Атомне ядро. Ядерна енергетика»
Тематичне оцінювання
65	Розв’язування задач. Підготовка до семестрової контрольної роботи № 2.
66	Семестрова контрольна робота № 2.
Узагальнююче заняття (2 год.)
67	Фізична картина світу. Вплив фізики на суспільний розвиток та науково-технічний прогрес.
68	Ядерна енергетика та сучасні проблеми екології.